Календар визначних подій

25 листопада — День пам’яті жертв голодомору

Багато трагедій пережив український народ, і серед них – жахливий  Голодомор 1932-1933 років. За своїм вражаючим масштабом його можна порівняти тільки з втратами нашого народу під час Другої світової війни. Голодомор став нашою національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу. У ті часи наша держава втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію. В останню суботу листопада народ України у жалобі схиляє голову перед своїми загиблими співвітчизниками.

Нехай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх спокій! Святим обов’язком та справою честі кожного українця є вшанування пам’яті невинно загиблих співвітчизників. Ми повинні завжди пам’ятати ті страшні події, аби не допустити повторення жахливих помилок історії.

Тож згадаймо усіх жертв голодоморів у спільній молитві, запалімо свічку Пам’яті, нехай вона ніколи не згасне в наших серцях!

21 листопада — День Гідності та Свободи

Україна, 2014-й: «Україна — це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції — наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», — зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Після подій 2013-2014 років, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 — лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» — йдеться в Указі № 872/2014.

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну — Україну!

17 листопада — Міжнародний день студентів

В березні 1939р. війська нацистської Німеччини захопили Чехословаччину. Під приводом «захисту прав чехословацьких німців» спочатку була окупована Судетська область, де компактно мешкали етнічні німці, затим відірвано Словаччину, а 15 березня фюрер уже промовляв перед «визволеними» чехами в Празі. 16 березня його указом чеські землі приєднано до Рейху в якості «протекторату Богемії та Моравії». Чехословаччина як незалежна держава припинила своє існування.

28 жовтня 1939р., на річницю проголошення Чехословацької республіки, у всьому «протектораті» спалахнули антигітлерівські протести. У Празі першими розпочали протестні акції студенти медичного факультету Карлового університету. За короткий час на площі св. Вацлава зібралися десятки тисяч людей, дехто – в національних строях. Вони скандували: «Chceme svobodu!», «Ať žije Czechoslovakia!», співали національний гімн. Поліція відкрила вогонь на ураження. Був тяжко поранений і 11 листопада помер у лікарні 24-річний студент-медик Ян Оплетал.

У похороні Оплетала 15 листопада взяли участь тисячі мешканців Праги, переважно – студенти та викладачі вишів. Похорон перетворився на масовий протест проти гітлерівської окупації.

Збори Міжнародної Ради Студентів у Лондоні 1941р., на знак пам’яті про відважний спротив чеського студентства, оголосили 17 листопада Міжнародним днем студентів.

З 1999р., за ініціативи українських студентських організацій, цей день офіційно відзначається також і в Україні.

Принагідно варто сказати, що саме чехословацьке студентство проклало шлях своїй країні до свободи та європейського світу. 17 листопада 1989р. в Празі багатотисячна студеньська мирна хода в пам’ять про Яна Оплетала переросла у маніфестацію за вільні вибори, свободу висловлювань, проти монополії КПЧ. Після жорстокого придушення студенських акцій протести охопили всю країну і тривали аж до повалення комуністичного режиму та приходу до влади демократів.

9 листопада — День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

14 жовтня — День захисника України (День захисників Вітчизни)

Захист своєї Вітчизни — свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі, відваги, самопожертви і колосальної самовіддачі. Останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14.10.14 р. в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, на заміну Дня захисників Вітчизни закріпленого на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23.02.99 р., встановлено нове свято — «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків — «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!

1 жовтня — Міжнародний день людей похилого віку

Літній вік людини — зовсім не означає, що вона вже на багато що не здатна. Як раз навпаки, те що може літня людина, іноді не здатна зробити більш молода. І мова зовсім не про сили й енергію, а про досвід, терпіння, наполегливість, гнучкість й толерантність, які притаманні більшості літніх людей. Міжнародний день людей похилого віку, що відзначається щорічно в усьому світі 1-го жовтня, виник з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 14-го грудня 1990-го року, резолюція № A/RES/45/106.

У наймудрішій книзі на землі, в Біблії, Святому Писанні, відкрито говориться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на цій землі. Зневагою до проблем літніх людей ми сіємо свої власні майбутні проблеми. Генеральна Асамблея ООН закликає уряди і влади, громадські організації та бізнес-структури, а також всіх людей на землі звернути і зосередити свою увагу на сприянні у вирішенні проблем літнього покоління. Наше цивілізоване суспільство — це суспільство для всіх. Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити, не тільки щоб ми жили довше, але й щоб наше життя було більш якісним та повноцінним, різноманітним і приносило глибоке задоволення.

27 вересня — Всесвітній день туризму

Сьогодні туризмом в тій чи іншій мірі займається переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків. У 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято — «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. День туризму — свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника. Цілком природно, що це свято і тих, хто сам безпосередньо зайнятий у цій сфері — сфері туристичного бізнесу. Свято персоналу та керівників готельних комплексів, співробітників туристичних компаній і музейних працівників, а також всіх, хто професійно забезпечує наш повноцінний відпочинок. Зі святом всіх небайдужих до туризму людей!

19 вересня — день народження смайла

19 вересня 1982 в 11:44 ранку Скотт Фалман, професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі, відправив колегам електронне повідомлення. У цьому повідомленні він запропонував інтернет-користувачам під час спілкування в мережі використовувати послідовність символів — «:-)» — як маркер для жартівливих повідомлень. Свій вибір вчений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя.

8 травня — День пам’яті та примирення

День пам’яті та примирення — пам’ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня, в річницю перемоги над нацизмом у Європі. Відповідно до указу Президента України, метою відзначення є гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму.

8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний наступником Гітлера, президентом Німеччини Карлом Деніцом. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам’яті жертв цієї війни Дні пам’яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня.

9 березня — день народження Т.Г.Шевченка

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працював як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ …

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми — життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

21 лютого-Міжнародний день рідної мови

Мова — духовний скарб нації. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб нації – мова.

Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.
Мова — це носій прекрасних традицій та звичаїв, цінної культурної спадщини народу. Ось чому кожен з нас повинен шанувати, берегти і звеличувати рідну мову.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.

Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Не забувайте свого коріння, плекайте рідне слово, і нехай вам сняться сни українською мовою!

20 лютого-День Героїв Небесної Сотні.

День Героїв Небесної Сотні — пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Пам’ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

20 лютого-це день вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Мільйони українців віддали свої життя за власну націю і державу. Захисники нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни, і ми про це повинні завжди пам’ятати.